Нещодавно один з провідних проектів стейблкоїнів став об'єктом гучного скандалу. Операційна команда TUSD через суд у Дубаї успішно заморозила суму, що досягає 456 мільйонів доларів США, викрадених активів — а злочинцем виявилася установа-співучасник, відповідальна за зберігання резервів.

Події, що відбулися, можна охарактеризувати як сценарій магічного реалізму. Ті доларові резерви, які мали б лежати на банківських рахунках і бути прив'язаними до обігового токена 1:1, виявилися скомпрометованими зловмисниками з боку тресту, які за допомогою підроблених документів поетапно перевели ці кошти, врешті-решт потрапивши до приватної компанії в Дубаї. Ще більш драматично те, що, щоб запобігти розриву прив'язки TUSD, керівник проекту витратив свої власні кошти в розмірі 500 мільйонів доларів, а лише потім розпочав глобальну процедуру повернення коштів.

Цю справу, якщо подумати, відчувається холодок на спині.

По-перше, це ілюзія механізму довірчого управління. Яке банківське регулювання, 100% прозорість резервів, в кінці кінців, кілька людей можуть перевести десятки мільярдів коштів за допомогою підроблених документів? Ці складні офшорні структури, багаторазово переплетені юридичні особи, насправді створені для дотримання законодавства чи щоб зручно звалити провину?

По-друге, ілюзія "стабільності" стейблкоїнів була зруйнована. Ті монети, які ви тримаєте в руках і які нібито прив'язані до 1 долара, можуть давно втратити своє реальне забезпечення. Відв'язка — це не технічна проблема, це проблема людської природи — коли фактичний контроль над резервами знаходиться в руках небагатьох, а прозорість практично нульова, то чому користувачі повинні вірити в той рядок цифр?

Нарешті індустріальні неписані правила були відкриті. Багато проектів стейблкоїнів ховали свої резерви в складних і безглуздих офшорних структурах, а аудиторські звіти були неясними, і лише коли сталися проблеми, виявилось, що немає можливості притягнути до відповідальності. Хоча глобальний арешт, виданий судом Дубая, є позитивним знаком, він також виявляє, наскільки слабкою є існуюча регуляторна структура.

Для звичайних користувачів ця справа принаймні дає три уроки: не слід сліпо вірити верифікації великих установ, чим складніша офшорна структура, тим вона небезпечніша; здатність емітента реагувати в екстрених ситуаціях і його відповідальність набагато важливіші за рекламні гасла; у майбутньому конкуренція стейблкоїнів буде ґрунтуватися не на дохідності, а на прозорості та можливості верифікації.

Вплив цієї справи значно перевищує кризу окремого проєкту. Він розкрив усю правду про індустрію стейблкоїнів: ви тримаєте не просто монету, а ставите на непередбачувану та непідконтрольну фінансову гру. Вибираючи стейблкоїн, ви обираєте репутацію емітента; прозорість - це справжня захисна стіна.

(Зміст оснований на відкритій інформації, не є інвестиційною порадою)