Дефолт за позикою — це ситуація, коли позичальник не виконує зобов’язання з погашення відповідно до кредитної угоди. У криптовалютній сфері з розвитком Decentralized Finance (DeFi) дефолти за позиками отримали нові риси та ризики. Якщо позичальник не повертає позику у криптоактивах, смартконтракт автоматично запускає процедуру ліквідації, продаючи заставу для погашення боргу. На відміну від традиційних фінансів, дефолти за позиками на блокчейні є прозорими, відбуваються миттєво і не потребують втручання централізованих установ.
Основні характеристики дефолту за позикою
У криптовалютній екосистемі дефолти за позиками мають такі риси:
- Автоматизовані механізми ліквідації. У більшості DeFi-протоколів кредитування застосовуються моделі надзабезпечення, де ліквідація активу запускається автоматично, якщо вартість застави падає нижче визначеного порогу. Жодних дій від людини не потрібно.
- Відсутність оцінки кредитоспроможності. На відміну від класичних позик, криптопозики не враховують кредитну історію позичальника, а повністю залежать від вартості застави.
- Чутливість до волатильності цін. Через високу волатильність криптовалют вартість застави може швидко зменшитися, що підвищує ймовірність дефолту.
- Прозорість. Усі кредитні операції та дефолти публічно фіксуються на блокчейні, що забезпечує безпрецедентну прозорість ринку.
- Безрегресний характер. Більшість DeFi-позик є безрегресними — відповідальність позичальника обмежується лише наданою заставою.
Вплив дефолту за позикою на ринок
Дефолти за позиками суттєво впливають на ринки криптовалют.
Дефолти за криптопозиками можуть спричинити ланцюгові реакції, особливо під час падіння ринку: масові ліквідації ведуть до нового зниження цін застави, формуючи негативний зворотний зв’язок. "Black Thursday" у березні 2020 року та крах Terra/Luna у 2022 році — типові приклади, які спричинили примусові ліквідації на мільярди доларів.
Дані про дефолти стали ключовим індикатором ринкового стану. Статистику протоколів таких платформ, як Aave та Compound, аналітики використовують для оцінки ризику і рівня використання кредитного плеча. Крім того, зміни у динаміці дефолтів відображають настрої інвесторів і їхню готовність до ризику.
З появою інституційних учасників на DeFi-ринку з’являються складніші кредитні структури та інструменти управління ризиками, зокрема credit default swaps (CDS) та інші деривативи. Це дає учасникам ринку нові способи хеджування ризику дефолту.
Ризики та виклики дефолту за позикою
Дефолти за криптопозиками мають низку викликів:
- Технічні ризики. Вразливості смартконтрактів можуть призвести до збою ліквідації або її зловмисного використання, як під час події MakerDAO "Black Swan" у 2020 році.
- Ризики ораклів. Для DeFi-позик потрібні прайс-оракли, і їхня маніпуляція чи збій можуть спричинити хибні ліквідації.
- Регуляторна невизначеність. Глобальні регулятори посилюють контроль над криптокредитуванням, а різні вимоги в юрисдикціях ускладнюють дотримання правил.
- Ліквідніcні ризики. В екстремальних ринкових умовах заставу не завжди можна швидко реалізувати за прийнятною ціною, що веде до втрат протоколу.
- Системні ризики. Масові дефолти у великих протоколах можуть спричинити каскадний ефект на всю DeFi-екосистему.
Дефолти за позиками — невід’ємна частина криптофінансової екосистеми. З розвитком індустрії з’являються вдосконалені моделі оцінки ризику, динамічні коефіцієнти забезпечення та багаторівневі механізми ліквідації для ефективнішого управління ризиками дефолту. Водночас із зростанням інституціоналізації та поширенням крипторинків межа між традиційними фінансами і DeFi поступово стирається, а підходи до управління дефолтами постійно змінюються. Для ринкових учасників розуміння механізмів дефолту протоколів, процесів ліквідації та супутніх ризиків є критично важливим для вибору ефективних інвестиційних і ризик-менеджмент стратегій.