Цього разу профспілки Японії висунули серйозну вимогу підвищення зарплат: на перший погляд здається, що це просто переговори між працівниками та роботодавцями про гроші, але насправді за цим стоїть вся економічна стратегія.

З точки зору найманих працівників вимагати підвищення зарплат — цілком справедливо. Ціни безупинно ростуть, оренда, комунальні послуги — все дорожчає, якщо зарплата не змінюється, як це витримати? Тим паче під час минулих переговорів уже було досягнуто рекордного зростання за багато років, тож зараз впевненості ще більше — якщо вже підняли один раз, чому б не підняти ще?

Для компаній ситуація складніша. Витрати на персонал, безумовно, підвищаться, але якщо подивитися з іншого боку: коли працівники мають гроші, вони готові витрачати, товари продаються, компанії отримують прибуток. Головне питання — чи зможуть вони пережити цей болісний період і перетворити короткостроковий тиск на довгострокові вигоди. Якщо справді вдасться втримати таланти й стабілізувати команду, тоді це має сенс.

Найцікавіше — це розрахунки центрального банку. Вони уважно стежать за перебігом переговорів із зарплат, чекаючи на сигнал: доходи зростають → споживчий попит підвищується → ціни на товари йдуть вгору → формується інфляція, що спричинена попитом. Ось тоді підвищення ставок буде виправданим: це дозволить остудити перегріту економіку та повернути монетарну політику у звичне русло. В ідеалі це ідеальний ланцюжок дій.

Але на практиці все рідко йде за планом. Якщо компанії не витримають тиску витрат, профспілки не домовляться й почнеться страйк, це призведе до зупинки підприємств і соціальних потрясінь — ніхто від цього не виграє. Ще гірше, якщо зарплати дійсно підвищать, але люди не вірять у перспективи економіки й усе одно не витрачають гроші — тоді попит не зросте, інфляція не з’явиться, а план центробанку щодо підвищення ставок залишиться лише на папері.

Тож це питання значно ширше, ніж просто "підвищувати зарплати чи ні". Воно стосується балансу між працею й капіталом, виживання бізнесу, монетарної політики і навіть напрямку всього економічного циклу. За цією японською "партією" уважно стежить увесь світ — адже для економіки, яка багато років бореться із пасткою низьких ставок, кожен поворот політики може стати сигналом для всіх.