Якщо говорити про найнеймовірніші історії у криптосвіті, то Сатоші Накамото безперечно посідає перше місце. Це ім’я звучить так, ніби його вигадали навмання в інтернеті, але у нього в руках було 1 100 000 біткоїнів, які зараз легко коштують понад сто мільярдів доларів. Головне ж те, що ці монети жодного разу не рухалися з самого початку.

Повернемося у 2008 рік: світова фінансова система ледь не розвалилася, а звичайні люди остаточно втратили довіру до банків. Саме у цей момент в інтернеті з’являється біткоїн-вайтпейпер, де йдеться про створення цифрової валюти без участі банків. Людина під ніком Сатоші Накамото ще й розсилає листи, пояснюючи всім, як це працює. Суть у тому, що завдяки "блокчейн"-технології кожен може вести облік самостійно, ніхто не зможе підробити дані і не треба боятися, що якась організація втече з грошима.

Тоді на біткоїн взагалі ніхто не звертав уваги — одна монета навіть цента не коштувала. Сатоші сам майнив, скоріше за все, просто тестуючи технологію, а згодом до нього долучилися ще кілька айтішників. А потім у 2010 році? Він просто зник — не відповідає на листи, на форумах не з’являється, навіть у технічних обговореннях не бере участі. Лишилися тільки ті біткоїни, які тихо лежать у гаманці, їхня ціна стрімко зростає, а вони так і не рухаються.

Чому він зник? Версій безліч:
Хтось вважає, що це був радикальний крок до децентралізації — коли засновник зникає, всі починають зосереджуватися на самій технології, а не на особистості;
Інші думають, що він передбачав ризики — адже кидати виклик традиційній фінансовій системі може бути небезпечно;
Є й простіша версія: можливо, він просто гік, і йому було достатньо, що код працює, а слава і гроші його не цікавили.

А що ж із цим величезним багатством? Тут ще більше загадок. Одні кажуть, що варто йому хоч щось переслати — і ланцюжок одразу викриє особу; інші думають, що йому взагалі байдуже до грошей, головне — визнання технології; а деякі конспірологи навіть припускають, що він давно втратив приватні ключі, і ці монети назавжди стали "примарними активами".

Зараз біткоїн вже не якась вузькоспеціалізована забавка: компанії використовують його як стратегічний резерв, держави досліджують варіанти використання. Але жодна людина чи організація не може насправді "володіти" ним. І зникнення Сатоші Накамото, певною мірою, стало ідеальним фіналом — біткоїн справді належить усім, а не якійсь геніальній особистості. Можливо, саме це і є найглибше втілення децентралізації.