Остання прес-конференція Джерома Пауелла на засіданні FOMC передала повідомлення, яке виходить за межі звичайної політичної мови: ера підвищення ставок офіційно позаду нас. Федеральна резервна система зберегла свою ставку федеральних фондів на рівні 3.5%-3.75% з рішучим голосуванням 10-2, де двоє членів виступили за негайне зниження, а жоден не підтримав подальше посилення політики. Явне твердження Пауелла—“Підвищення ставки не є базовим сценарієм ні для когось”—уточнює, що насправді сигналізує ФРС. Режим жорсткості завершено. Політичне питання кардинально змінилося з питання, чи слід підвищувати ставки ще вище, на питання, як довго ФРС реально зможе тримати їх на поточному рівні, перш ніж почати знижувати.
Інфляція без надмірного попиту: розуміння історії, зумовленої тарифами
Наратив про інфляцію зазнав критичної трансформації. Хоча Пауелл визнав, що ціновий тиск залишається вище цілі ФРС у 2% для базового індексу PCE, джерело цієї інфляції має велике значення. За аналізом ФРС, залишковий інфляційний тиск походить переважно від тарифних ефектів, а не від надмірного попиту, що підвищує ціни. Це не семантична різниця—це фундаментально для розуміння того, чому ФРС почувається комфортно, сигналізуючи про можливий поворот до зниження ставок.
Коли тарифні компоненти виключаються з розрахунку, інфляція базового PCE залишається лише помірно вище комфортної зони ФРС. Вилучивши одноразові цінові коригування через торгову політику, картина внутрішнього попиту виглядає принципово інакше, ніж у період після пандемії. За оцінками ФРС, інфляція, зумовлена тарифами, має досягти піку до середини 2026 року, а процес дезінфляції, ймовірно, відновиться пізніше цього року. Якщо цей сценарій збережеться, він створює значний запас для монетарної політики без відновлення надмірного попиту, що справді загрожувало б інфляційним очікуванням.
Економічна стійкість і стабільність ринку праці
Американська економіка продовжує дивувати прогнозистів слабкості. Пауелл підкреслив, що зростання залишалося більш стійким, ніж очікувалося, тоді як рівень безробіття, здається, стабілізується, а не прискорюється. Важливо, що позиція ФРС полягає в тому, що поточна політика вже застосовує значущі гальма до економіки. Немає необхідності додатково посилювати політику, оскільки обмежувальні умови вже закладені в монетарну політику. Ринок праці, замість перегріву, демонструє той баланс, який підтверджує впевненість ФРС у стабільності ставок.
Шлях політики: зниження, а не додаткові обмеження
Пауелл дотримувався стандартної формулювання—рішення будуть прийматися на кожному засіданні без попередніх зобов’язань щодо конкретного курсу. Однак підтекст має більшу вагу, ніж офіційна мова. Підвищення ставок більше не обговорюється як можливий напрям політики. ФРС може затриматися довше, ніж очікує ринок, але напрямок однозначно змінено на зниження. Фінансові умови припинили посилюватися, що свідчить про завершення обмежувальної фази. Наступний крок політики—коли б він не відбувся—очікується у вигляді зниження ставки, а не її підвищення.
Зовнішні ризики: фіскальний дефіцит і валютні питання
Щодо валютних питань, Пауелл повторив, що ФРС не керує рівнями валютних курсів і спростував побоювання щодо агресивного хеджування іноземними інвесторами доларових активів, назвавши їх перебільшеними. Однак його тон значно змінився, коли він говорив про фіскальну політику. Пауелл прямо охарактеризував дефіцит бюджету США як нестійкий, наголосивши, що раніше вжиття заходів для його вирішення було б бажаним. Ця заява знайшла відгук на фінансових ринках і сприяла зростанню золота до нових максимумів, підкреслюючи його функцію як страховки від довгострокового фіскального погіршення.
Підтримка незалежності: рішення політики, засновані на даних, а не на політиці
Пауелл однозначно підкреслив, що незалежність ФРС залишається цілісною і не буде порушена. Він запевнив, що рішення щодо політики продовжать базувати на економічних даних, а не на політичних міркуваннях. Щодо тарифів зокрема, ФРС вважає їх одноразовою корекцією рівня цін, а не рушієм тривалої інфляції. Якщо тарифні ефекти згаснуть відповідно до очікувань ФРС, монетарна політика поступово стане менш обмежувальною.
Основне повідомлення: цикл жорсткості позаду
Об’єднуючи всі комунікації Пауелла, стає очевидним головне повідомлення. ФРС завершила режим підвищення ставок. Тиск інфляції зменшується, причому тарифи залишаються головним ризиком, а не надмірний попит. Попереднє обмежувальне середовище майже завершило свою роботу. Наступний крок політики—коли б він не настав—чітко буде зниженням.
Ця зустріч мовчки підтвердила важливу точку перелому: цикл жорсткості завершено. Фокус ринку змістився відповідно. Замість очікування додаткових обмежень учасники готуються до початку циклу зниження. Позиція ФРС ясна, і напрямок монетарної політики, хоча й не негайний, був кардинально переорієнтований.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Зміна політики ФРС: чому надлишковий попит більше не є реальною загрозою
Остання прес-конференція Джерома Пауелла на засіданні FOMC передала повідомлення, яке виходить за межі звичайної політичної мови: ера підвищення ставок офіційно позаду нас. Федеральна резервна система зберегла свою ставку федеральних фондів на рівні 3.5%-3.75% з рішучим голосуванням 10-2, де двоє членів виступили за негайне зниження, а жоден не підтримав подальше посилення політики. Явне твердження Пауелла—“Підвищення ставки не є базовим сценарієм ні для когось”—уточнює, що насправді сигналізує ФРС. Режим жорсткості завершено. Політичне питання кардинально змінилося з питання, чи слід підвищувати ставки ще вище, на питання, як довго ФРС реально зможе тримати їх на поточному рівні, перш ніж почати знижувати.
Інфляція без надмірного попиту: розуміння історії, зумовленої тарифами
Наратив про інфляцію зазнав критичної трансформації. Хоча Пауелл визнав, що ціновий тиск залишається вище цілі ФРС у 2% для базового індексу PCE, джерело цієї інфляції має велике значення. За аналізом ФРС, залишковий інфляційний тиск походить переважно від тарифних ефектів, а не від надмірного попиту, що підвищує ціни. Це не семантична різниця—це фундаментально для розуміння того, чому ФРС почувається комфортно, сигналізуючи про можливий поворот до зниження ставок.
Коли тарифні компоненти виключаються з розрахунку, інфляція базового PCE залишається лише помірно вище комфортної зони ФРС. Вилучивши одноразові цінові коригування через торгову політику, картина внутрішнього попиту виглядає принципово інакше, ніж у період після пандемії. За оцінками ФРС, інфляція, зумовлена тарифами, має досягти піку до середини 2026 року, а процес дезінфляції, ймовірно, відновиться пізніше цього року. Якщо цей сценарій збережеться, він створює значний запас для монетарної політики без відновлення надмірного попиту, що справді загрожувало б інфляційним очікуванням.
Економічна стійкість і стабільність ринку праці
Американська економіка продовжує дивувати прогнозистів слабкості. Пауелл підкреслив, що зростання залишалося більш стійким, ніж очікувалося, тоді як рівень безробіття, здається, стабілізується, а не прискорюється. Важливо, що позиція ФРС полягає в тому, що поточна політика вже застосовує значущі гальма до економіки. Немає необхідності додатково посилювати політику, оскільки обмежувальні умови вже закладені в монетарну політику. Ринок праці, замість перегріву, демонструє той баланс, який підтверджує впевненість ФРС у стабільності ставок.
Шлях політики: зниження, а не додаткові обмеження
Пауелл дотримувався стандартної формулювання—рішення будуть прийматися на кожному засіданні без попередніх зобов’язань щодо конкретного курсу. Однак підтекст має більшу вагу, ніж офіційна мова. Підвищення ставок більше не обговорюється як можливий напрям політики. ФРС може затриматися довше, ніж очікує ринок, але напрямок однозначно змінено на зниження. Фінансові умови припинили посилюватися, що свідчить про завершення обмежувальної фази. Наступний крок політики—коли б він не відбувся—очікується у вигляді зниження ставки, а не її підвищення.
Зовнішні ризики: фіскальний дефіцит і валютні питання
Щодо валютних питань, Пауелл повторив, що ФРС не керує рівнями валютних курсів і спростував побоювання щодо агресивного хеджування іноземними інвесторами доларових активів, назвавши їх перебільшеними. Однак його тон значно змінився, коли він говорив про фіскальну політику. Пауелл прямо охарактеризував дефіцит бюджету США як нестійкий, наголосивши, що раніше вжиття заходів для його вирішення було б бажаним. Ця заява знайшла відгук на фінансових ринках і сприяла зростанню золота до нових максимумів, підкреслюючи його функцію як страховки від довгострокового фіскального погіршення.
Підтримка незалежності: рішення політики, засновані на даних, а не на політиці
Пауелл однозначно підкреслив, що незалежність ФРС залишається цілісною і не буде порушена. Він запевнив, що рішення щодо політики продовжать базувати на економічних даних, а не на політичних міркуваннях. Щодо тарифів зокрема, ФРС вважає їх одноразовою корекцією рівня цін, а не рушієм тривалої інфляції. Якщо тарифні ефекти згаснуть відповідно до очікувань ФРС, монетарна політика поступово стане менш обмежувальною.
Основне повідомлення: цикл жорсткості позаду
Об’єднуючи всі комунікації Пауелла, стає очевидним головне повідомлення. ФРС завершила режим підвищення ставок. Тиск інфляції зменшується, причому тарифи залишаються головним ризиком, а не надмірний попит. Попереднє обмежувальне середовище майже завершило свою роботу. Наступний крок політики—коли б він не настав—чітко буде зниженням.
Ця зустріч мовчки підтвердила важливу точку перелому: цикл жорсткості завершено. Фокус ринку змістився відповідно. Замість очікування додаткових обмежень учасники готуються до початку циклу зниження. Позиція ФРС ясна, і напрямок монетарної політики, хоча й не негайний, був кардинально переорієнтований.