закріплення життєвих видатків на найнижчо можливому рівні так, щоб волатильність вище цієї позначки була неважлива.

Мені це дійсно подобається, я щойно слухав, як Хормозі про це говорив. Я завжди намагався тримати цю позначку для себе якомога нижче. це дозволило мені йти на ризики, які я би інакше не брав. У мене немає речей, які б я хотів мати, і міг би мати, але волію не мати, оскільки я все ще у фазі прийняття ризиків у своєму житті. Я просто можу йти набагато далі, ніж більшість людей, тому що для мене неважливо, якщо я втрачу велику частибу цього.

якщо позначка для базових видатків досить низька, будь-яка волатильність вище неї якимось чином неважлива. різниця між цією закріпленою вартістю та потенціалом вище неї визначатиме, наскільки значними будуть ці зміни для мого способу життя.

наприклад, якщо мої базові потреби в образі життя забезпечені при 2k на місяць, то те, що я вгору на 20k або 5k на місяць, одне й те саме, тому що це просто волатильність, яка так далеко від цієї позначки, що я страждаю лише, якщо позволиш собі надто прив'язатися до найвищого числа. особливо в бізнесі, де волатильність гарантована, і ви пройдете через тривалі спади часами. це не як регулярна зарплата. але якщо ви занадто хвилюєтесь про кожне падіння на 5% капіталу, то ж, буде складно щось робити тут.

з іншого боку я також не хотів би стати нечутливим до грошей, оскільки важливо їх поважати. я б не почав азартувати просто тому, що у мене є залишки. я говорю конкретно про людей, які мають чітку перевагу або хороший бізнес, який потребує подальшого ризику, щоб спробувати його масштабувати. але постійно страждати тому що, о, я був у капіталі X 6 місяців тому, це просто зробить моє життя набагато більш болючим, ніж це повинно бути. якщо я можу покрити свої щомісячні видатки з розумним запасом, я задоволений і можу йти на ризик вище цього.

очевидно, волатильність важлива для розуміння, чи це просто нормальні коливання бізнесу або тривалі збитки. але це не суть питання.